2016 РІК У ПОЛЬЩІ ПРОГОЛОШЕНО РОКОМ ГЕНРИКА СЕНКЕВИЧА

2016 рік – це рік трьох річниць, пов’язаних із Генриком Сенкевичем: 170 років від дня народження польського письменника, 100 років від дня смерті, 40 річниця відкриття музею у Волі Окшейській.
7 жовтня у приміщені районної бібліотеки проведено літературний вечір – портрет «Майстер історичного роману», відомого романіста, класика польської літератури.
_DSC0348
Це спільна акція нашої громадської організації “Польське культурно-освітнє товариство міста Красилова” і районної бібліотеки. Бібліотекарі відділу обслуговування Олена Мойсеєнок та Наталія Ткачук цікаво й змістовно розповіли про життєвий та творчий шлях митця. Ознайомили з збіркою оповідань, нарисів, новел «Листи з мандрів» та найбільш відомими його романами: трилогією «Вогнем і мечем», «Потоп», «Пан Володийовський», “Хрестоносці”, «Quo vadis», «Без догмату», «Родина Поланецьких», більшість з яких на сьогодні екранізовані у багатьох країнах світу та на Батьківщині письменника. Руслан Гарник розповів, що під час цьогорічного проведення традиційних національних читань поляки читали роман «Quo vadis» («Камо грядеши»), вшановуючи пам’ять Генрика Сенкевича. Саме за цей твір він отримав в 1905 Нобелівську премію в галузі літератури. Один з найвідоміших у світі, він перекладався більш ніж сорока мовами. Учасниця заходу, Ірина Биченко, прочитала уривок мовою оригіналу.
_DSC0363
Цей твір буде цікавий передусім віруючим всіх конфесій, так як описує життя апостолів, переслідування учнів Христа за часів правління імператора Нерона в Стародавньому Римі.
Це був пробний проект, що знайшов відгук у серцях красилівчан. І ми
вирішили розпочати цикл творчих вечорів присвячених польським нобелістам, видатним полякам, а також українським діячам культури і мистецтва, життя яких тісно переплелося з історією Польщі. Запрошуємо усіх бажаючих кожного першого четверга місяця о 16.00 до читального залу районної бібліотеки.
Для тих, хто хоче здійснити віртуальну екскурсію у Музей Генрика Сенкевича у Волі Окшейській, де народився письменник, пропонуємо перейти за посиланням: http://zwiedzajlubelskie.pl/muzeumsienkiewicza/.
_DSC0366
Також рекомендуємо до перегляду чотирьохсерійний художній фільм “Вогнем і мечем” (польск. «Ogniem i mieczem»), знятий відомим режисером Єжи Гофманом 1999 року по однойменному роману (першій частині “Трилогії”). Дія фільму відбувається на Україні під час повстання під проводом Богдана Хмельницького. Цей фільм вважається найдорожчим з усіх польських фільмів, знятих на той час (24 мільйони злотих), і отримав багато нагород, як у Польщі так і за кордоном. Роль Богдана Хмельницького виконує Богдан Ступка.
Саундтрек «Гей Соколи» (польск. «Hej Sokoły») пропонуємо у виконанні нашого місцевого гурту «Барви».

Автор цієї пісні відомий польсько-український поет Томаш Падура.
_DSC0134(1)
Доречі, недавно знайшли його могилу на Вінничині.
Стаття із “Slowo Polskie” (Wrzesień 2016 nr 9 (50))

Znaleziono grób Tomasza Padury
Na cmentarzu w Machnówce na Podolu udało się zlokalizować mogiłę polsko- -ukraińskiego poety, znanego dzięki piosence „Hej, sokoły”.
2109_machnowka_small-22
Machnówka (obwód winnicki) znajduje się około pół kilometra od głównej trasy łączącej Berdyczów z Winnicą. Latem wolontariusze akcji „Mogiłę pradziada ocal od zapomnienia” prowadzili prace na miejscowym polskim cmentarzu. Porządkowali groby znajdujące się po lewej stronie od bramy wejściowej. Wśród zarośli odkryli wiele pięknych pomników. 3 września miejscowy historyk Mikołaj Kupczyk tuż przy wejściu odnalazł pod warstwą ziemi płytę nagrobną polsko-ukraińskiego poety i kompozytora Tymka Padury (1801- 1871), autora pieśni „Hej sokoły”. Na płycie wyryto napis: „W pamięć TOMASZOWI PADURZE Pieśniarzowi Ukrainy RODACY położyli kamień 1880 r.”. O fascynującym i wręcz sensacyjnym odkryciu poinformowali społeczność ukraińską i polską machnowscy historycy i przedstawiciele władz lokalnych, którzy 8 września po raz pierwszy po wielu latach złożyli kwiaty i zapalili znicze na mogile poety. Lokalizację płyty i mogiły „Polaka z ukraińskim sercem”, jak czę- sto nazywają Tomasza Padurę, potwierdzili przedstawiciele redakcji „Słowa Polskiego”, którzy przybyli na cmentarz i zrobili zdjęcia. Być może od teraz stara polska nekropolia w Machnówce dołączy do listy cmentarzy cennych dla dziedzictwa kulturowego, a grób poety będą odwiedzać wielbiciele jego twórczo- ści. Pod koniec lipca w Ilińcach (obw. winnicki), w 215. rocznicę urodzin Padury i 145. rocznicę śmierci, odsłonięto poświęconą mu tablicę. 21 września kwiaty na mogile „Polaka z ukraińskim sercem” kwiaty na mogile poety złożyli prezesi polskich i ukraińskich organizacji społecznych z obwodu winnickiego, przedstawiciele machnowskiego samorządu oraz historycy z Koziatynia i stolicy obwodu winnickiego.
Jerzy Wójcicki

Опубліковано у Блог. Додати до закладок постійне посилання.